Карантин суттєво вплинув на звичний спосіб життя більшості з нас. «Чи буде продовжено карантин? Що буде з нами далі? Як пережити карантин і зберегти здоровий глузд?». Ці питання турбують більшість людей сьогодні. Чи можемо ми з впевненістю на них відповісти? Навряд! Але є речі, які ми знаємо точно: змінилася географія людських стосунків, бо світ став набагато тіснішим. І всіх нас об’єднує одне лихо – пандемія.Давайте спробуємо розібратись з тими можливостями, які ми можемо мати в межах свого помешкання. І чи має хоч якусь користь для нас карантин, крім того, що зменшує ризики захворіти?
Спілкування
Сучасні технології дозволяють нам спілкуватися, не виходячи з дому. Ми добре засвоїли цю можливість і вдало її використовували, навіть тоді, коли можна було зустрічатись, бачитись. Коли є обмеження, то ми прагнемо до справжнього, тобто не електронного спілкування. Таким чином, карантин вчить нас цінувати живе спілкування, яке ми мали дотепер.
Хобі
Зараз, як ніколи, є можливість пригадати та відновити забуте захоплення, на яке раніше не вистачало часу. Хтось отримав нарешті час для читання, хтось дістав фарби і знов малює, хтось переглядає улюблені фільми, хтось зайнявся кулінарією, комусь цей час знадобився, щоб переосмислити пережите, хтось формулює нові мрії і задуми, а хтось шукає можливість допомогти тим, кому зараз найважче. Отже, маємо більше часу для заняття улюбленими, давно забутими і корисними справами.
Стосунки
Необхідність перебування в одному помешканні тривалий час змушує людей задуматись над їх стосунками. Дехто запитує себе: «Як ми могли жити так довго? Ми ж зовсім різні!». Дехто ж мріє про можливість побути з рідними, бо їх розділяють тисячі кілометрів…Мережа переповнена порадами, як все таки бути. І не дивно, бо багато із нас виросли в «стране советов» :). Разом з тим, статистика Китаю стверджує, що кількість розлучень зросла. Отже люди, зіткнувшись тісніше один з одним, натрапили на кризу в стосунках і вирішили її уникнути…
Чи може бути щось важливішим за людські стосунки? Чи може людина жити повноцінно, будучи соціально ізольованою? Що ми вкладаємо в стосунки і що беремо? Ці питання до всіх нас…
Чи є людина – «Володарем світу»?
Уявлення про нас, як найважливіших, найголовніших істот в світі похитнулося. Межа між здоров’ям і хворобою стала занадто крихкою. Але там, де людина – «Володар світу», крихкою є межа психічного здоров’я…
Отож, бережімося і вчимося жити з новими реаліями і новими сенсами!